20.08.2017 12:59

Эксклюзив

Як зробити початок вересня початком тривалого миру

1 вересня – символічна дата. Не лише тому, що це День знань. У перший день осені 1939 року розпочалася найстрашніша в історії Друга світова війна. В нашій історії цей день може стати відправною точкою початку поступового примирення

Відучора в зоні АТО не стріляють. Майже. На перемир’я позитивно відреагували гаранти Мінських домовленостей: канцлер ФРН Ангела Меркель і президент Франції Франсуа Олланд цілком підтримують узгоджений Тристоронньою контактною групою режим припинення вогню в зоні конфлікту в Україні у зв'язку з початком навчального року. Перемир’я повинне стати початком стійкого припинення вогню, йдеться в спільній заяві лідерів Німеччини і Франції. У нас далеко не всі розділяють оптимізм Меркель й Олланда, адже це не перша, і, вважають вони, не остання спроба загасити війну на Донбасі. А особливо в штики припинення вогню сприйняли фейсбучні «зрадофіли», які відразу почали вибудовувати конспірологічні теорії на кшталт «наступного тижня Рада прийме закон про вибори на окупованих територіях». Наступного тижня дійсно починається робота парламенту після літніх канікул, утім ніяких «зрад» у порядку денному немає. Хоча комусь цього й дуже хочеться.

Припустимо, що нинішня спроба встановити тишу в зоні АТО все ж буде вдалою. Окрім того, що це дуже добре, бо не гинутимуть люди, для влади це ще й значний виклик, адже більше не вдасться прикривати соціально-економічні провали війною. Як це, приміром, днями зробили в Нацбанку. Там заявили, що падіння гривні стосовно американського долара викликане… загостренням ситуації в Криму та на територіях проведення антитерористичної операції. До чого тут російський провальний фейк з «диверсантами» в Криму, взагалі незрозуміло. Мабуть, все ж пора нашим чиновникам відмовлятися від ганебної практики все списувати на війну, Путіна та агентів Кремля. Сьогодні не 2014 рік.

А якщо перемир’я на Донбасі встановиться надовго, на що всі ми сподіваємося, владі необхідно відповідально поставитися до вирішення величезної купи проблем, які накопичилися за останні роки. Відповідально – означає їх вирішувати, а не влаштовувати піар. Як це, зокрема, робить міністерство з питань тимчасово окупованих територій, яке у середу презентувало на засіданні уряду документ з гучною назвою «Концепція державної цільової програми відновлення і розвитку миру у східних регіонах України». У ньому зазначені всі напрямки, які потрібно розвинути, вказані багатомільйонні суми, які в теорії мають виділити західні кредитори, але відсутня конкретика – куди і нащо саме підуть ці гроші. Перше враження, яке виникло в експертів після ознайомлення з планом від панів Черниша й Туки – готується масштабний «розпил бабла». Після чого експерти в один голос заявили: для реалізацій написаних прожектів Захід грошей просто не виділить. Учора ж у бік міністерства кинув камінь глава ВЦА Донецької області Павло Жебрівський. Він заявив, що цю стратегію з ними, тобто, з керівництвом фронтового регіону, не обговорювали. Дива та й годі…

Насправді владі слід демонструвати жителям підконтрольних ЗСУ територій Донбасу, що вони не гірші, і не кращі за інших, а що там відбуваються точно такі ж позитивні зміни, як у всій країні, що вони є невід’ємною частиною цих змін. Власне, про це каже й Жебрівський. За його словами, відкриття центру адміністративних послуг в регіоні дає можливість конкурувати з Вінницею, де подібне ноу-хау вже давно запровадив ще тоді мер Володимир Гройсман. Крім того, мають бути визначені кілька серйозних інфраструктурних проектів, під реалізацію яких варто брати кредити. Це можуть бути технопарки в промислових містах, спільні підприємства технічного штибу, власне те, що вирішить питання зайнятості населення деокупованих територій. Простіше кажучи, якщо мир, то мають бути супутні йому процеси – будівництво, відкриття нових шкіл і садочків, реалізація екологічних програм. Це, нібито, виглядає зрозумілим для всіх, але у нас, чомусь, замість конкретної роботи з’являються неконкретні стратегії.

Інша важлива складова – необхідно нарешті продемонструвати результат у захисті наших національних інтересів в міжнародних судах. Вже всі збилися з ліку, скільки позовів проти країни-агресора було подано в різні суди, але результату немає досі. А результат – це мільйони, які Україна може отримати від Росії. І ці гроші підуть на тут ж таки відбудову Донбасу. Жителі цього регіону повинні побачити, що і Київ, і весь світ здатні покарати Путіна за те, що він відібрав у них два роки спокійного і мирного життя.

Третє – у нас далі балачок не йдуть і в питанні повернення коштів, украдених попередньою владою. Нам кажуть, що ці гроші вкрали, називаються астрономічні суми, але жодна копійка не повернулася. І це – значний провал і Мінюсту, і Генпрокуратури, і влади в цілому. Жителі Донбасу, яких найбільше доїв злочинний режим, бо саме на сході концентрувалися основні промислові об’єкти, мають стати свідками того, як держава Україна повертає їм вкрадені Януковичем гроші. Тоді вони повірять державі. І ті, хто по цю лінію фронту, і ті, хто поки по іншу.

Дарка Оліфер, прес-секретар представника України у Тристоронній групі Леоніда Кучми:

Тристороння контактна група дійшла згоди про необхідність продовження режиму тиші і закликала сторони дотримуватися цього режиму й надалі. Сторони визнали необхідність продовжити докладати зусиль для того, щоб режим припинення вогню набув стійкого характеру.

Артем Вітко, народний депутат України:

Я зараз перебуваю в Донецькій області. Бачу тут припинення вогню. Але військовики не дуже довіряють цьому, тому розгортають там свої фланги й тили… Я думаю, довго цей режим тиші тривати не буде. Зараз ми бачимо ті великомасштабні маневри, які проходять на території РФ у Південному військовому окрузі. Плюс це ультиматум Україні: якщо не хочете приймати наші умови припинення вогню, ми можемо і повномасштабну агресію.

Георгій Тука, заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій:

Поки про гроші мова не йде (на реалізацію програми). Коштувати це буде дуже дорого. У нас немає об'єктивних даних про руйнування і реально завдані збитки по той бік лінії розмежування. Це і грабежі, і цілеспрямоване вирізання з подальшим вивезенням на територію Росії цілих підприємств з Донбасу. Тобто об'єктивної інформації з цього приводу в України немає. Тому прораховувати цифри зараз тільки зі стелі можна. Плюс-мінус мільярди - це ж просто несерйозно.

При полном или частичном воспроизведении материалов прямая гиперссылка на KNK.media обязательна! Запрещены перепечатка, копирование, воспроизведение или иное использование материалов, в которых содержится ссылка на информагентства.

Подписка

Подпишитесь на наши обновления и оставайтесь в курсе событий

Мы не спамим!