27.05.2017 10:58

Як протидіяти стягненню ЄСВ без отримання доходів

20 квітня на сайті Державної фіскальної служби України (ДФС) з’явилася новина про сплату в І кварталі 2017 року 38,8 млрд грн єдиного внеску (ЄСВ). Про це гордо повідомив директор Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Павло Дроняк. Однак чи законно досягнуто таких результатів? Якщо ж ні, то як протидіяти свавіллю фіскалів?

Нагадаю, що Законом № 1774-VIII від 6 грудня 2016 року було внесено зміни до абзацу другого п.2 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (надалі — Закон про ЄСВ). Згідно з оновленими положеннями з 1 січня 2017 року, якщо ФОП-спрощенці та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси, лікарі, художники, артисти тощо) не отримували доходи у звітному році чи в окремому місяці року, то вони все одно зобов'язані сплатити ЄСВ у сумі, не меншій за мінімальний розмір.

Як це виглядає на практиці? Припустимо, за 1 квартал 2017 року ФОП-спрощенець отримав доходи в розмірі 1000 грн. Мінімальний розмір ЄСВ за даний період становить: (3200 грн х 22%) х 3 місяці = 2112 грн. Виходить, що цей платник змушений віддати вдвічі більше, ніж заробив. Але отримані гроші принаймні частково покривають ці витрати. Якщо ж він нічого за квартал не заробив, то чим покрити таке зобов'язання?

Єдиним законним способом у такому випадку є позичити гроші у знайомих чи більш успішних колег або взяти певну суму в банку за кредитним договором. Такі види договорів передбачені ст.ст. 1046 і 1054 Цивільного кодексу України (надалі — ЦК України). Більш того, його нормами встановлено, що позикодавець і кредитодавець мають право на одержання процентів за цими договорами (ст.ст. 1048 і 1054).

Отже, держава ставить представників малого бізнесу і незалежних професіоналів у складні життєві обставини, оскільки сплата ЄСВ без доходу може довести їх до банкрутства. І саме це змушує таких платників укладати невигідні для них договори.

Однак, по-перше, згідно зі ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто змусити підприємця чи незалежного професіонала укласти договір не може ніхто, навіть податкові органи. Адже ст. 6 Господарського кодексу України забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини. Крім того, ч.2 ст.19 Конституції України зобов’язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

По-друге, відповідно до ч.1 ст.233 ЦК України договір, укладений особою під впливом тяжкої для неї обставини, може бути визнаний судом недійсним, незалежно від того, хто ініціював його укладення. Такі договори юристи називають «кабальними». Наприклад, незалежна художниця, яка протягом 2017 року не виконуватиме замовлень у зв’язку з доглядом за дитиною і отримуватиме лише допомогу при народженні дитини в розмірі 860 грн на місяць, мусить сплатити до 1 травня 2018 року ЄСВ у розмірі:

(3200 грн х 22%) х 12 = 8448 грн.

Зробити це вона зможе лише двома законними шляхами. Перший з них — позичити потрібну суму або взяти її в кредит під проценти, оскільки виплачувані державою «дитячі гроші» призначені для утримання дитини.

Другий — сплатити цю суму за рахунок допомоги при народженні дитини, відкладаючи щомісяця 704 гривні з 860 виплачуваних. Але тоді на утримання дитини залишається зовсім мало, і жінка все одно мусить позичати гроші або брати банківський кредит. Тобто обов’язок сплати єдиного внеску незалежно від фінансового стану платника, закріплений у ч.12 ст.9 Закону про ЄСВ, заганяє українців у боргову кабалу, ставлячи під сумнів дійсність договору, укладеного під тиском.

До речі, у випадку вимушеної позики ризикує не лише сам платник, а і його кредитор. Адже при визнанні договору позики чи кредитного договору недійсним суд зобов’язує боржника повернути кредитору позичену суму, а кредитора — віддати боржнику виплачені проценти. Однак на цей момент отримані позичальником гроші скоріш за все, вже будуть витрачені або на сплату ЄСВ, або на особисті чи сімейні потреби. Виходить, отже, що кредитор може виконати рішення суду, а боржник — ні. І якщо позику надав знайомий чи сусід, то він може вже не побачити, оскільки витрати на судові тяжби становитимуть значно більші суми.

Однак у випадку з банком це може спричинити нові процеси, які приведуть до продажу майна людини, яка в період політичної та економічної мусить віддавати більше ніж може заробити.

Як же захистити себе від таких відвертих посягань держави, що придушують підприємницький та творчий потенціал громадян? Тут приходить на допомогу податкова консультація, передбачена ст. 52 Податкового кодексу України. Річ у тім, що, хоч ЄСВ і не входить до системи оподаткування, але його нарахування і сплату контролюють органи ДФС. Це надає право кожному платнику даного платежу звертатися до них по безоплатні індивідуальні консультації з питань практичного застосування норм Закону про ЄСВ. Такі консультації надаються:

в усній формі — усіма органами ДФС і місцевими податковими інспекціями;

в письмовій формі — управліннями ДФС у Києві та Севастополі, АРК, областях і центральним органом служби.

Тобто ФОП-спрощенець, лікар, художник, артист, адвокат чи нотаріус може поцікавитись у вітчизняних фіскалів, з яких джерел йому сплачувати ЄСВ за відсутності доходів.

Крім прізвища, імені, по батькові платника, ідентифікаційного номера, податкової адреси та адреси електронної пошти (якщо така є), номеру телефону, таке звернення повинно містити вказівку на те, в чому ж полягає практична необхідність консультації. А полягає ця необхідність у тому, що людина, яка забезпечує себе роботою самостійно, повинна розуміти, як вона може віддавати більше, ніж заробляти, і на якій підставі держава змушує її «залізати» у борги.

Якщо ж звернень до ДФС з такими питаннями буде багато, з часом цей орган затвердить узагальнюючу податкову консультацію. Виходячи з характеру питання, вона або всіх зобов’яже брати позики для сплати ЄСВ, що буде відвертим порушенням державним органом меж своїх повноважень. Наказ про затвердження такої консультації можна оскаржити в суді. Або дозволить сплачувати цей платіж лише в разі наявності коштів, накопичених за минулі доходні періоди.

До речі, індивідуальну консультацію з цих питань краще просити письмову, оскільки, хоч вона і має індивідуальний характер, однак також може бути оскаржена в суді.

Tags: ,

При полном или частичном воспроизведении материалов прямая гиперссылка на KNK.media обязательна! Запрещены перепечатка, копирование, воспроизведение или иное использование материалов, в которых содержится ссылка на информагентства.

Подписка

Подпишитесь на наши обновления и оставайтесь в курсе событий

Мы не спамим!